Марія Гоїн: погляд на світ крізь його образи…

«Що ти …лиш образ з самоти…вітер і в душі листи..»

Kri.stel.

Кожен митець прагне розкрити у своїй творчості власне бачення світу, його образної системи та її внутрішнього наповнення, однак вдається далеко не багатьом; особливо складно у сучасному мистецькому середовищі внести неповторне поєднання глибинного концептуального наповнення нестандартно вирішеному художньому образу

Саме такий підхід демонструє творчість львівської майстрині Марії Гоїн – поєднання філософських рефлексій та образів за зовнішніми ознаками споріднених до мотивів сміхової культури (відповідно до концепції М. Бахтіна). Окрім того варто зазначити, що доволі нестандартний підхід до творчої концепції майстрині ми також прочитуємо в таких особливостях стилістики, як винятково насичена поліхромія притаманна українському народному малярству поєднана з практично сюрреалістичними, гротескними образами персонажів.

Так традиційний сюжет українського народного малярства „Козак Мамай” отримує цілком відмінне трактування іконографії зображення – не кінь, а східний чарівний килим стає засобом пересування, не земля, а небо стає свідком подорожі Також додатково покреслено динаміку образу через використання відвертої асиметрії, як фігури Мамая, так і оточуючого простору, внаслідок чого виникає цілком закономірне враження певного руху, що у свою чергу провокує реципієнта на відхід від огляду твору з точки зору його відповідності тим чи іншим традиційним засадам сприйняття мистецтва.

Абстрагування від стандартного сприйняття твору, як відповідності міметичному принципу – власне такий акцент ми виразно простежуємо практично у всіх роботах Марії Гоїн.

Окрім того варто зауважити, що особливої ваги у такому контексті набуває співтворчість роботи митця і глядача, наслідком якої є осягнення внутрішнього змісту твору та чергова можливість замислитись над власним буттям. Відповідно цілком логічними у творчості мисткині є сакральні образи, серед яких є ікона св. Онуфрія – аскета, для якого процес пізнання істини передбачав самозречення. Самозречення від цього світу і його примх…та його принад , подолання самого себе .

Власне св. Онуфрій демонструє не скільки сюжетне розмаїття творчості мисткині, скільки введення у своїх роботах скерування на самопізнання через, на перший погляд, цілком різні образи.

Що ви побачили тут?...Придивіться до очей персонажів)))

Однак не можливо оминути ще один аспект без якого аналіз творчого доробку Марії Гоїн буде фрагментарним – прагнення позитивного налаштування глядача на сприйняття твору, у якому немає місця ані деструктивним, ані негативним елементам – від сюжету до колориту і рисунку майстриня пропонує здійснити своєрідний пошук доброго.

Важливим є філософія окремо взятого образу на полотні… Кожне нове поєднання радості і горя , кохання і ненависті та двох світів людини - чорного та білого…

В творах Марії Гоїн чується спорідненість і потяг до наднебесного – високого та простого… Все вишукане має бути простим…

Галина Хорунжа

Студентка 6 курсу ЛНАМ

мистецтвознавець